Спрощений метод планового контролю результатів після реабілітації від наркотичної залежності

РОБОЧЕ РЕЗЮМЕ

Планове збирання результатів реабілітації наркозалежних з метою контролю якості, поліпшення обслуговування пацієнтів і належного виділення ресурсів наразі утруднене з таких причин: 1) проблема контактування клієнтів після завершення реабілітації; і 2) непомірні витрати на здобуття надійної і придатної до використання після реабілітаційної інформації. У даній роботі досліджуються точні методи економічної, здійснюваної співробітниками процедури планового контролю результатів (ПКР) у формі телефонного опитування по 18 пунктах. Така система застосовується в реабілітаційному центрі «Нарконон» (штат Оклахома), який надає стаціонарну програму реабілітації наркозалежних, що включає в себе зміну поведінкових шаблонів і поліпшення навиків спілкування. Дана методика виявилася придатною з психометричної точки зору для вироблення сукупного звіту, і водночас вона дає корисну інформацію про здоров’я пацієнтів.

У даній роботі аналізується розроблена та впроваджена в «Наркононі» (штат Оклахома) процедура, призначена для контролю довгострокових результатів, досягнутих випускниками програми реабілітації від наркотиків і алкоголю. Тут описуються точні методи економічної, здійснюваної співробітниками процедури планового контролю результатів (ПКР) у формі телефонного опитування по 18 пунктах, який використовується в програмі «Нарконон», а також результати застосування даної процедури.

Цілі планового контролю результатів прості: забезпечити повторювану ефективність, постійність результатів і рентабельність, поліпшити загальну якість та забезпечити підзвітність провайдерів послуг охорони здоров’я перед донорами, використовуючи контроль результатів і підтримання якості лікування.

Систематичне відстежування стану клієнтів після завершення повного курсу реабілітації (у період, коли контроль з боку членів сім’ї, співробітників і оточення мінімальний) – один з найбільш переконливих методів, що показують дійсну ефективність програми з оздоровлення поведінки. Незважаючи на задекларовані цілі по збиранню значимих даних у післяреабілітаційний період, більшість методів контролю все ще перебувають на етапі розробки. Ось моменти, які утруднюють збирання даних: 1) складність відстежування стану клієнтів після того, як вони покидають реабілітаційний центр; 2) залучення персоналу, що займається реабілітацією, до здійснення повторних контактів і збирання даних, тоді як їхня основна робота полягає в наданні послуг позбавлення від хімічної залежності; і 3) залежність від особистих інтерв’ю та інших дій, що забирають багато часу і дорого коштують, вимагають серйозного навчання персоналу і можуть приводити до погрішностей і втрат даних через складність забезпечення повторного контакту.

«Нарконон» розробив чітку процедуру планового контролю результатів, яка здійснюється по телефону в рамках післяреабілітаційного обслуговування. Оскільки в ній використовується коротке опитування про результати, вона досить просто вписується в щоденні обов’язки персоналу навіть невеликого центру і має ту додаткову позитивну цінність, що її можуть використовувати люди, не навчені дослідницьких методів. Процедура дозволяє швидко отримувати відгуки про програму і в результаті виявляти клієнтів, які зіткнулися з труднощами після завершення програми, та проводити з ними додаткову роботу. Водночас стає можливим отримувати корисні дані для контролю загального рівня ефективності реабілітації, що дозволяє відповідальним за програму вносити необхідні зміни для підвищення ефективності програми.

Метою даної роботи було оцінити ефективність післяреабілітаційного планового контролю результатів (ПКР) як інструменту для вимірювання й поліпшення результатів послуг з наркореабілітації. Для цього «Міжнародний Нарконон» і корпорація «Психометричні технології» розробили науково обґрунтовану методологію, яка дозволяє отримувати цінні дані для контролю і застосовується разом з уже наявними в «Наркононі» системами для запису на програму, роботи з клієнтами і здійснення повторних контактів. Спочатку було розроблено опитування з 10 пунктів, але згодом його було розширено згідно з рекомендаціями персоналу, що займається роботою з клієнтами і післяреабілітаційним спостереженням. У результаті опитування отримало остаточний вигляд і зараз містить шість питань про факти вживання наркотиків і алкоголю за останні тридцять днів, два питання про факти вживання наркотиків взагалі після реабілітації, п’ять питань про стан різних сфер життя за останні тридцять днів і кілька питань, що оцінюють успішність реінтеграції людини в суспільство.

Для цілей розробки й оцінки цього інструменту та методології ПКР, даний проект був обмежений тими клієнтами, які пройшли повну програму «Нарконон» (так званими «випускниками»). Співробітники «Нарконону» склали список клієнтів, які завершили програму в період з 2004 по 2007 рік.

Потім фахівці з післяреабілітаційного спостереження проводили опитування по телефону відповідно до ПКР. Спочатку на додаток до випускників опитувалися їхні близькі родичі, щоб оцінити надійність отримуваної інформації. Як тільки була виявлена досить точна статистична відповідність між даними від випускників і від їхніх близьких родичів, опитувати родичів стали лише після того, як тричі не вдавалося зв’язатися безпосередньо з випускником. Всі отримані дані були анонімізовані відповідно до федеральних і місцевих законів про конфіденційність і передані в корпорацію «Психометричні технології» для аналізу.

Дані були отримані від 323 з 419 людей, які повернулися в суспільство; не вдалося отримати дані від 22,9% людей. Від першої вибірки був отриманий недостатній відсоток контактів. Після перегляду успішних дій інших дослідників у цій сфері¹, були зроблені такі вдосконалення: 1) Персонал був навчений використовувати просту форму запису на послуги, щоб отримати кілька телефонів, електронну адресу, а також телефони родичів і адресу проживання; 2) Уся контактна інформація перевірялася й оновлювалася в момент випуску; 3) Був запроваджений письмовий контрольний список для організації кожного кроку повторного контакту. В результаті цих удосконалень число успішних післяреабілітаційних контактів постійно збільшувалося й перевищило 80%.

Дані від випускників та родичів були статистично проаналізовані, і виявилася їхня висока відповідність. Це дозволило зробити висновок про достатню достовірність даних, отримуваних в ПКР від самих клієнтів. Зі всієї сукупності даних 72,1% інформації було отримано безпосередньо від випускників.

Дані були проаналізовані, щоб визначити частоту повторного виникнення проблем з наркотиками серед випускників «Нарконону». Наступні результати отримано в процесі опитування випускників (або родичів) про вживання наркотиків протягом 30 днів, що передували опитуванню: