Як і в будь-якій іншій програмі наркореабілітації, індивідуальні результати можуть бути різними в різних людей.
|
|||
Що говорять випускники | Що говорять рідні випускників | Відеоролики |
Мати випускниці Нарконону
Донна Р.
Було несподіванкою дізнатися про все це, адже ви намагаєтеся ростити дитину правильно: католицька школа, хороші друзі, вона ходила в церкву. І перший свій рік в коледжі вона провела в [коледжі] Лойола. Вона хотіла собі окреме житло.
А потім вона нам добряче зіпсувала Різдво. Вона не прийшла додому напередодні Різдва. Вона провела його з другом. А в Різдво вона забігла на 10 хвилин. Це було наче: «Куди ділася моя донька? У нас так не робиться».
І зрештою, десь через рік, я побачила її руки. Це був удар, я плакала, благала. «Ні, мамо, я кину. Я більше не буду. Це вже все».
Я впала на коліна і плакала: «Що ти із собою зробила?» Не могла повірити, що моя донька таке собі зробила.
Я багато чого не розуміла. Я не розуміла перепади настрою. Не розуміла сварливість.
Я не могла з цим впоратися. Я сказала: «Ми знайдемо місце, куди ти поїдеш».
Ми залізли в інтернет і знайшли список на 800 номерів, які практично нікуди не вели. А один з них привів мене в Нарконон.
І вони взяли її до себе на програму, а я лише ревіла без упину.
Але всі тут були такі відкриті. Я могла зв’язатися з Енні 24 години на добу. Енні, наш консультант, дозволяла дзвонити в будь-який час дня і ночі.
А відколи моя доня завершила Нарконон, я знову можу посміхатися.
Я не можу повірити в ці зміни щоразу, як я її бачу. Вона повернулася. Вона повернулася і стала кращою, ніж була. Відтоді вже минуло два роки. Це просто диво.